Найблища нас нас і найбільша зоря Бетельгейзе

Бетельгейзе

Бетельге́йзе  — зірка, червоний надгігант (α Оріона), що арабською значить «пахва», — напівправильна змінна зірка, блиск якої змінюється від 0,2 до 1,2 зоряної величини й у середньому становить близько 0,7^m. Відстань до зірки від Землі становить приблизно 430 св. років, а яскравість в 14 000 разів більше сонячної. Це одна з найбільших серед відомих астрономам зірок: якби її помістити замість Сонця, то при мінімальному розмірі вона заповнила б орбіту Марса, а при максимальному — досягала б орбіти Юпітера. Об'єм Бетельгейзе щонайменше в 160 млн. раз більший за сонячний.

З фізичних характеристик зорі (розміру, спектрального класу, кольору) видно, що Бетельгейзе знаходиться на фінальній стадії еволюції і скоро закінчить своє життя спалахом наднової зірки. Астрономи очікують вибух у кінці 2011 — 2012 році. Цікавим є той факт, що оскільки світло від Бетельгейзе до нас йде більше чотириста років, то вона вже спалахнула 400 років тому, просто світло від цього вибуху ще не встигло дійти до нас.

Затемнення Сонця

Затемнення Сонця відбувається, коли Місяць знаходиться між Сонцем і Землею і тим самим затьмарює сонячне світло.

Види затемнень Сонця

• Часткове затемнення — відбувається тоді, коли спостерігач не знаходиться достатньо близько до лінії, що з'єднує Сонце i Місяць, щоб потрапити в повну тінь від Місяця, потрапляючи лише в напівтінь.
• Повне затемнення  — відбувається тоді, коли спостерігач знаходиться в тіні Місяця. В цьому випадку можна спостерігати сонячну корону. Це можливо завдяки тому, що видимі кутові розміри Місяця лише трохи більші за кутові розміри Сонця i у випадку повного затемнення, Місяць затьмарює повністю диск Сонця, але не затьмарює корони.
• кільцеподібне затемнення  — відбувається тоді, коли, як і у випадку повного затемнення, спостерігач знаходиться дуже близько до лінії, що з'єднує Сонце i Місяць. На відміну, однак, від повного затемнення, у випадку кільцеподібного затемнення кутові розміри Місяця є меншими за кутові розміри Сонця. Це відбувається, коли затемнення припадає на час, коли Місяць знаходиться поблизу апогею своєї орбіти, або на далекій віддалі від Землі.
• кільцеподібне-повним затемненням називається затемнення, яке в певних місцях Землі затемнення спостерігається як повне, a в інших як кільцеподібне. Тільки близько 5 % усіх затемнень є кільцеподібно-повними.

У разі центрального затемнення (повного, кільцеподібного або змішаного) спостерігач який не знаходиться, в повній місячній тіні, а перебуває у напівтіні, спостерігає лише часткове затемнення.

Сонце

Сонце

Со́нце (лат. Sol) — центральне і наймасивніше тіло Сонячної системи. Земля та сім інших планет обертаються навколо Сонця. Крім них навколо Сонця обертаються комети, астероїди та інші дрібні об'єкти.
Його маса приблизно в 333 000 раз більша за масу Землі та у 750 разів перевищує масу всіх інших планет, разом узятих. Сонце — потужне джерело енергії, яку воно постійно випромінює в усіх ділянках спектра електромагнітних хвиль — від рентгенівських і ультрафіолетових променів до радіохвиль. Це випромінювання сильно впливає на всі тіла Сонячної системи: нагріває їх, позначається на атмосферах планет, дає світло й тепло, необхідні для життя на Землі.
Як і всі зорі, Сонце — розжарена газова куля. Хімічний склад (за кількістю атомів) визначено з аналізу сонячного спектра:

• водень складає близько 90%,
• гелій — 10%,
• інші елементи — менше 0,1% .

Обчислення, які враховують зростання густини й температури до центра, показують, що в центрі Сонця густина становить близько 1,5×10⁵ кг/м³, тиск — близько 2×10¹⁸ Па, а температура — близько 15 000 000 К.
За такої температури ядра атомів водню (протони та дейтрони) мають дуже великі швидкості (сотні кілометрів на секунду) і можуть наближатися одне до одного, незважаючи на дію електростатичної сили відштовхування. Деякі зіткнення завершуються ядерними реакціями, в результаті яких з водню утворюється гелій і вивільняється значна кількість енергії, що перетворюється на тепло. Ці реакції є джерелом енергії Сонця на сучасному етапі його еволюції. Внаслідок цього кількість гелію в центральній частині світила поступово збільшується, а водню — зменшується.
Потік енергії, що виникає в надрах Сонця, передається в зовнішні шари й розподіляється на дедалі більшу площу. Внаслідок цього температура сонячної плазми знижується з віддаленням від цент­ра. Залежно від температури й характеру процесів, що нею визначаються, Сонце можна умовно поділити на 4 частини:

• внутрішня, центральна частина (ядро), де тиск і температура забезпечують перебіг ядерних реакцій; вона простягається від центра на відстань приблизно 1/3 радіуса
• промениста зона (відстань від 1/3 до 2/3 радіуса), в якій енергія передається назовні внаслідок послідовного поглинання і випромінювання квантів електромагнітної енергії;
• конвективна зона — від верхньої частини «променистої» зони майже до видимої поверхні Сонця. Тут температура швидко зменшується з наближенням до видимої поверхні світила, внаслідок чого збільшується концентрація нейтральних атомів, речовина стає прозорішою, променисте перенесення стає менш ефективним і тепло передається здебільшого за рахунок перемішування речовини (конвекція), подібно до кипіння рідини в посудині, яка підігрівається знизу;
• сонячна атмосфера, що починається відразу за конвективною зоною і сягає далеко за межі видимого диска Сонця. Нижній шар атмосфери — фотосфера, тонкий шар газів, який ми сприймаємо як поверхню Сонця. Верхніх шарів атмосфери безпосередньо не видно через значну розрідженість, їх можна спостерігати або під час повних сонячних затемнень, або за допомогою спеціальних приладів.

 

Все про космос, Сонце, зорі

Загальна характеристика

Космос — Всесвіт як єдине ціле. Поняття походить з стародавньої Греції, де слово Космос вживалося на позначення встановленого Богом всесвітнього Ладу, Порядку на противагу Хаосу — всесвітньому Безладу .

 У загальному значенні Космос - це над скупчення галактик, які розкидані у просторі та у часі на величезні відстані.

При перекладі важливо пам'ятати, що слово космос (англ. cosmos) несе інше смислове навантаження, ніж слово космічний простір :

• простір,
• відкритий простір (англ. open space),
• зовнішній простір (англ. outer space)

 тобто — це міжпланетний простір, простір поза планетою Земля.

Космос — це Всесвіт (англ. Universe), до складу якого входять зокрема всі планети.